- вирізати
- I [ви/р'ізатие]
-р'іжу, -р'іжеиш; нак. -р'іж, -р'іжтеи, док.II [виер'іза/тие]-а/йу, -а/йеиш, недок.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вирізати — I в ирізати див. вирізувати. II виріз ати а/ю, а/єш, недок. Те саме, що вирізувати … Український тлумачний словник
вирізати — дієслово доконаного виду вирізати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вирізати — див. вирізувати … Словник синонімів української мови
вирізувати — вирізати (ріжучи, відокремлювати від чого н. / виймати, видаляти з чогось, звідкись), витинати, витнути, витяти, видаляти, видалити; вирубувати, вирубати, вирубати, рубати (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій н. ділянці кущі, дерева, ліс) … Словник синонімів української мови
вирізаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирізати … Український тлумачний словник
вирізання — я, с. Дія за знач. вирізати … Український тлумачний словник
вирізувати — ую, уєш, недок., ви/різати, іжу, іжеш, док., перех. 1) Ріжучи, відокремлювати від чого небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись. 2) Ріжучи, обрізуючи, виготовляти що небудь. 3) Винищувати холодною зброєю всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
різати — рі/жу, рі/жеш, недок. 1) перех. Чим небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. || Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). || розм. Зрізувати, відрізати що… … Український тлумачний словник
обрізати — I (відрізавши кінці, краї чого н., вирівняти, зробити коротшим / зменшити розміри чого н.), обрізувати, підрізати, підрізувати, підрізати, обтяти, обтинати, у[в]тяти, у[в]тинати, підтяти, підітнути, підтинати; обкарнати, обчикрижити,… … Словник синонімів української мови
ампутувати — (вирізати якій н. орган / відтинати яку н. його частину), відтинати, відтяти, відрізувати, відрізати, відрізати, відсікати, відсікти, вирізувати, вирізати, видаляти, видалити … Словник синонімів української мови